Надія Пилипенко
– Ось побачите, – сказала місіс Бентлі. А про себе думала: господи боже, діти є діти, а баби є баби, і між ними прірва. Вони не можуть уявити собі, як змінюється людина, якщо не бачили цього на власні очі.
-Стривайте, – сказала місіс Бентлі. – Ви що, не вірите мені? – Не знаю, – сказала Джейн. – Ні, не віримо. – Але це просто смішно! Адже ясно ж: все колись були молодими! – Тільки не ви, – потупивши очі, ледь чутно шепнула Джейн, немов про себе. Її паличка від морозива впала в калюжку ванілі на ганку. – Ну, звичайно, мені було і вісім, і дев’ять, і десять років, так само, як усім вам. Дівчатка хихикнули, але, схаменувшись, одразу замовкли.
– Ні, ні! Це не має значення, і правильно, що неважливо. А ось твоя Машина запевняє, ніби це важливо! І я починаю їй вірити! Нічого, Лео, все пройде, я тільки ще трошки поплачу.
Діти сварилися і оглушливо кричали один на одного, але при вигляді батька негайно замовкли, як ніби пробив урочний час і в кімнату увійшла сама смерть.
Їж, пий, спи, дихай і перестань дивитися на мене такими очима, ніби в перший раз бачиш.
– Ти права, Ліна. Чоловіки такий народ – ніколи нічого не тямлять. Може бути, ми вирвемося з цього зачарованого кола вже зовсім скоро.
Кущ бузку краще орхідей. І кульбаби теж, і чортополох. А чому? Та тому, що вони хоч ненадовго відволікають людину, відводять його від людей і міста, змушують попотіти і повертають з небес на землю. І вже коли ти весь тут і ніхто тобі не заважає, хоч ненадовго залишаєшся наодинці з самим собою і починаєш думати, один, без сторонньої допомоги. Коли копаєшся в саду, саме час пофілософствувати. Ніхто про це не здогадується, ніхто тебе не звинувачує, ніхто і не знає нічого, а ти стаєш справжнім філософом – такий собі Платон серед півоній, Сократ, який сам собі вирощує цикуту. Той, хто тягне на спині по своїй галявині мішок гною, схоже Атласу, у якого на плечах обертається земна куля. Семюел Сполдінг, есквайр, сказав одного разу: «Копаючи землю, покопайся у себе в душі». Крутіть лопаті цієї косарки, Білл, і так оросит вас цілюща струмінь Фонтана юності.
Щороку наступав день, коли він ось так прокидався і чекав цього звуку, який означав, що тепер то вже літо почалося по справжньому.
БІЛЬШЕ НЕ ПОВЕРНЕТЬСЯ. Це може означати що завгодно. Волоцюги. Злочинці. Темрява. Нещасний випадок. А головне – смерть!
