В якомусь сенсі книжка не повідомила йому нічого нового – але в цьому-то і полягала її принадність. Вона говорила те, що він сам би міг сказати, якби зумів привести в порядок уривчасті думки. Вона була твором розуму, схожого на його розум, тільки набагато більш сильного, більш систематичного і не із’язвлённого страхом. Кращі книги, зрозумів він, кажуть тобі те, що ти вже сам знаєш.
Огарок вже давно згасав у кривому свічнику, тьмяно освітлюючи в цій злиденній кімнаті вбивцю і блудницю, дивно зійшлися за читанням Вічної книги. «Злочин і кара» Федір Достоєвський
Обкладинка ж означає вже і повагу до книги, означає, що він не тільки читати полюбив, але і за справу визнав. «Біси» Федір Достоєвський